Соціальним працівникам

Існуючі програми профілактики підліткової наркоманії є гарним прикладом застосування системного підходу в області роботи з даною проблемою. Однак очевидно, що можливості системного підходу знижуються внаслідок неузгодженості форм, методів, стратегій і меж профілактичної роботи, проведеної представниками різних відділів центрів соціально - психологічної допомоги. Мається на увазі соціальний працівник, педагог і психолог.
Проблема профілактики наркоманії як соціального явища виникає, перш за все, на організаційному рівні, де необхідно вирішити ряд наступних завдань:

• визначити межі компетенції і зміст роботи соціального працівника, педагога, психолога;
• визначити сфери та методи взаємодії;
• встановити форми організації діяльності.

У своїй роботі соціальний працівник, педагог і психолог виконують кілька основних взаємодоповнюючих функцій:

• діагностика;
• збір і аналіз інформації;
• інформування;
• навчання;
• сприяння у вирішення соціальних та психологічних проблем;
• контроль (поточний і поетапний).

Таким чином, чітко простежується пряма кореляція між психологією, педагогікою та громадськими організаціями, яка може стати, як фундаментальною основою в боротьбі з наркоманією при вірному підході до організації, так і каменем спотикання, який закриє швидкий шлях до можливості вирішення глобальної проблеми.